Відповідно до прогнозу погоди, з 19.04 по 23.04.2017, передбачається зниження середньодобових температур з можливими приморозками в нічний час, а це може викликати стресовий стан у рослин озимих культур.

       Стрес особливо небезпечний для посівів озимої пшениці з ослабленою кореневою системою й інтенсивним ростом вегетативної маси (під дією високих норм нітратного азоту) та ріпаку озимого, який вже ввійшов в фазу бутонізації і готувався до цвітіння, витративши на ці процеси значну кількість вуглеводів, пластичних речовин, мінеральних сполук (генеративні ограни від холоду постраждають в першу чергу, що позначиться на врожаї). Також проблемним є питання упущення фази внесення регулятора росту та значної загущеності посівів. (мал. 1.)

Мал.1. Вигляд деяких посівів озимої пшениці та озимого ріпаку на 12-14.04.2017

         Такий стан посівів озимих сформувався внаслідок повільного та недостатнього прогрівання ґрунту, чергування високих денних температур та холодних ночей, що зумовило інтенсивний ріст вегетативної маси та пришвидшення розвитку рослин.

         Три фази стресу рослин:

• перша – тривога: зупинка росту та процесів обміну, збільшення втрати води, розпізнання стресу на рівні ДНК, як наслідок  - синтез передстресових білків;
• друга – адаптація: пристосування до умов з виробленням певних стресових білків, відновленням транспорту електронів, активізацією енергетичних систем (мітохондрій, хлоропластів).
• третя – виснаження (при затягуванні стресу): призводить до незворотних процесів - руйнування структури клітин, ядра та хлоропластів, енергетичного виснаження та порушення фізико-хімічного стану цитоплазми. Як наслідок – загибель рослин.

При низьких температурах, для зменшення впливу стресу на рослину, бажано використовувати:

• гумінові сполуки (Лігногумат та ін) -  зумовлюють насичення клітинного соку та зменшення втрат води з клітини;
• фосфорні сполуки (Фосфітний К, Кафом Zn, Атланте і т.д.) - для ефективного формування АТФ (аденозинтрифосфорної кислоти), яка є універсальним джерелом енергії;
• амінокислоти (Амінокат 30, Спідфол Аміно Кальмаг, Вігортем С, та ін.) – для пришвидшення синтезу передстресових і стресових білків та інших білкових сполук, без значної витрати енергії;
• половинні норми добрив: фосфітних - для покращення енергетичного стану виснажених рослин,  на фоні збалансованого живлення макро- (карбамід, сульфат магнію) і мікродобривами (Новалон, Нутріван, Еколайн та ін.); борвмісних (для ріпаку озимого) -після стресу, при наявності тріщин на стеблах, з метою їх швидшого заліковування (Еколайн Бор Органічний, Спідфол Бор і т.д.).

          Перерослі посіви озимої пшениці та озимого ріпаку краще підготувати до впливу стресів, а вже при необхідності виводити їх з цього стану. Слід враховувати ті заходи, що проводились до настання холодів та рекомендацій наших менеджерів.

Рекомендації розроблені агрономом-консультантом,

кандидатом сільськогосподарських наук,

практиком Кифорук В.В.